Активізація інвестиційної складової розвитку національної економіки і боргова стійкість України

Abstract

Чинне законодавство України під час визначення інвестицій недостатньо розрізняє поняття інвестицій як таких та заощаджень, недостатньо висвітлюється та специфіка, що надає інвестиціям довгостроковий характер вкладень капіталу. Цілі інвестування неправомірно зводити лише до прибутку чи досягнення соціального ефекту. У реальності інвестори можуть намагатися досягти інших економічних та позаекономічних цілей, які не зводяться до отримання прибутку або соціального ефекту, а мають ще інституціональну складову. Тому доцільно доповнити текст законодавства України про інвестиційну діяльність згадкою про довгострокові позаекономічні та інституціональні цілі. Це потрібно для розповсюдження регуляторної функції законодавства на більш широке коло реальних відносин, що склалися.